Жовто-пісочний палантин-плєдік-коцик для тепла, затишку та гарного настрою.
KARAN TEKSTIL A.S. TURKEY MARS (87%AKRIL+13%MOHER, 100g=700m). Колір жовтий та пісочний, в"язала в дві нитки, пішло 570грам. Спиці №4. Плела в техніці ентрелак хустковою в"язкою із ажуром. Обвязка - шнур ICORD. Розмір 135смх95см.

Дякую, Олю!     Ще й тепло! 

Дякую, Лєно! 
Коцик прямокутний самій подобається, якщо не заберуть, то собі залишу. Із в"язанням треба потихеньку закінчувати, бо очі підводять, буду плести тільки собі, коханій, та доні+невісткам+онукам, на продаж геть невигідно.
Агрофітнес виснажує душу та тіло, погода здуріла - після зими відразу літо. Нема сил та бажання фотографувати тюльпани, нарциси та інші квіти. Я люблю краєвиди, а краса в садибі якась нерівномірна, окремі квіточки тільки гарно виглядають... 
Мамі підсовувала всю передвиборчу агітацію, яку зараз розносять по вулиці, в цю неділю обираємо голову нашої об"єднаної громади та депутатів. так вона мене замучила, переживає, що запізниться на вибори. Толя спитав її - а за кого будете голосувати - за Ляшка!    глянула я в ту макулатуру - а там той пєдік із коровою позує...  спалили цей непотріб, знову підсовую їй газети "Бабуся", хай краще вичитує рецепти, хоча теж мене дістає - гукає - іди записуй бодужекорисно! 
Так незручно заходити на сайт тільки через оперу, раніше могла і з смарта, і з планшета, тепер тільки на компі. 

У понеділок познайомилася із чарівними козенятами, мами яких дають дуже смачне молоко . Газдиня із козиного молока виробляє сири неперевершених смаків - куштувала шість різних- сподобалось все!

Дякую, Лєно! 
В мене було маленьке гарне козенятко Мотя для забави онукам та мені для фона фотосесій. А коли Мотря окотилася, то ми її із двома дочками-козочками віддали сусідам, бо у самих не вистачило кеби доїти козу. Коли приїзджала Марія, то ми замовляли для доці козине молоко. Зараз у сусідів пасуться троє коз - Мотря із дорослими доньками, всі троє ялові, молока нема... нас це не стосується, але ... хай як хочуть... 
А тут у нас на вулиці з"явилися нові сусіди, https://www.facebook.com/ganna.fedotova?fref=ufi , Аня знайшла мене в фейсбуці, написала, що пам"ятає мене по виставкам-ярмаркам в Дніпрі. Я її згадала - вона валяла одяг та шалики, біжутерію робила гарну. Вони із чоловіком молоді та енергійні, працюють фрілансерами в інтернеті, а в садибі розводять породистих коз англо-нубійців. Ми зустрічалися, а коли 7 травня приіхали діти, то водила Машу та невістку Аню на екскурсію в садибу Делямурів, подивилися коз, в"єтнамських поросят, перепелів... Діти купили собі сирів різних, яєць та молока. Сказали, що сир із пліснявою в місті набагато дорожчий.
Ну, а нам, пенсіонерам, можно тільки бринзу із травами замовляти. 

Марія домовлялася, щоб Аня висилала до Київа сир Новою Поштою. Хоча влітку це проблематично, але вони обговорювали це питання.
Ну, не знаю, думаю, що в Києві можна знайти щось подібне. Доня багато років купляє набіл = молоко+сир+сметана та яйця у одної сільської бабулі, яка двічі на тиждень торгує на Сєвастопольській площі .
Але тут сироварня по сучасним технологіям, інфа із профільних форумів, сироватку вони замовляють із-за кордону. Аня три роки жила в Германії, володіє німецькою, а Женя, у якого дійсно нащадки аля-французи, довго жив в Іспанії.
Козел їхній - Тамерланд - справжній англо-нубієць, красунчик, якого до простих кіз не допускають.
А молоко козине від нубійських козочек навіть мені сподобалося. Бо від Матрєни я тільки в каву добавляла, просто пити не могла... беее... хоча коровьяче пью із задоволенням.
Коли показувала перепілок породистих, то виявилося, що у Ані рідна сестра працює на птахофермі.

Якщо хто думає, що це звичайнісінький чіахуа, якого тимчасово відвезли до села на відпочинок, то він помиляється. Тотошка - справжній герой! Це він відпочиває після ранкової прогулянки із дідусем, під час якої сталося полювання на крота. Бабуся-папарацці із задоволенням (хоча і беее) вперше у житті побачила справжнього, хоча вже і не живого, крота. Втішає, що хоч трохи менше буде шкоди від цих падлюк, які псують дерева та рослини. Користі від кротів дуже мало - тільки гарна земелька із кротових куч, та значно поменшало на городі мєдвєдки.

Це у нього постійний вираз мордахи, наче просить пожаліти його та нагодувати. 
Кажуть, що на фото - маленький слєпиш. Вже 8 років страждаємо в селі від підземних мешканців, їх тут називають тільки кроти, хоча, на мою думку, є і ті, і другі. В гуглі багато світлин, і смішних, і гидотних... Сусіди частенько вбивають на городі або сараї цих істот, а нам довелося вперше. До речі, колись давно вийшли із маршрутки, а по вулиці повзе білий крот/слєпиш. Люди позупинялися, навіть авто тормознули, щоб роздивитися чудернацького альбіноса. Гугл пише, що частіший колір - сірий.
Тотошкє вже купили кіло курячих шлунків, бо його м"ясо закінчилося. Він чекає, коли його хазяєва із турцій-італій повернуться.
Наші собаки, а-ля-такси, відчували кротів-сліпишей, агресивно рили страшні ями, але ні разу не вполювали. 

Кофтина-туніка із льону бузково-бордова.
АГАТА льняна на бобіні (65% лен + 35% поліэфір/поліестер, 100г=1100м, в 4 нитки 100г=275м), колір Бордово-Бузковий меланж,

В"язала в техніці ентрелак, в 4 нитки, обв"язка шнур ICORD, спиці №3,5, пішло майже 500 грамів.

Дякую, Олю! 
Доня та середня невістка (поміряла сьогодні) не хочуть, ще чекаю думку Ані та онуки Соні. Якщо вони не заберуть туніку, то перев"яжу рукава та залишу кофтину собі, коханій. Чому мені подобаються ці чарівні ромбі - еластичне полотно тягнеться в бажану сторону. 
Агатою я не задоволена, багато вузликів, ниточка неоднорідна, ще й бобінка була смотана у дві нитки, натяжка неоднакова, дуже було незручно в"язати. До повного щастя - сильно полиняла при пранні. Але це дрібниця, навіть італійський шовк темно бузковий в мене линяв. 

Олю! 
Регочу - черга із фотомоделей, які носом крутять... Нікому цей колір не сподобався, так ШО буде у мене нова кофтинка, до речі, приємна до тіла. Нитка нормальна, якщо порівнювати із совком або турецькою, але після італійської дуже-балувана-галя ... 
Довгоочікувані онуки+сучасні халабуди

Свіженькі фото покажу, поки дідусь повіз онуків на роверах до річки.

Марино! Лєно!  Дякую-спасибо! 

Дякую, Лєно!